отстаивать

отстоять

1) (жидкость) встоювати, встояти що, дати встоятися чому, відмучувати, відмутити що;

2) відстоювати, відстояти, вистоювати, вистояти. [Вистояв у черзі п'ять годин. Відстояв шість годин на чаті]. -ять себе ноги - відстояти, перестояти собі ноги;

3) кого, что - обставати, стояти за кого, за що и за ким, за чим, обстоювати, обстояти кого, що и за кого, за що, встоювати за кого, за що, відстоювати, відстояти кого, що, боронити кого, що и чого, оборонити, відборонити кого, що від кого, від чого. Он долго и упорно -вал своё мнение, но не -стоял его - він довго і вперто обстоював свою думку (боронив своєї думки), але не обстояв (не відборонив) її. -вать свои права - обставати за свої права и за своїми правами, обстоювати свої права (боронити своїх прав). Пожарные -стояли дом - пожежники відстояли будинок. -стоять крепость - відстояти фортецю. Изо всех сил -вать кого, что - з усієї сили (скільки снаги стане) обставати за кого, за що, обстоювати кого, що, розпинатися за кого, за що. Отстоянный - устояний, відмучений; відстояний, вистояний; обстояний и т. д.

* * *

1) отстоя́ть

2) (защищать) відсто́ювати, відсто́яти; (взгляды) обсто́ювати, обсто́яти

3) (простаивать до конца) відсто́ювати, відстоя́ти, висто́ювати, ви́стояти

4) (несов.: утомить стоянием) відсто́яти, просто́яти

5) (жидкость) відсто́ювати, відсто́яти